Оце так «збалансували»!

Пенсіонерка з м. Миколаєва Людмила Тананайко порушила дуже важливе для себе питання. Через стан здоров’я Людмила Миколаївна рідко залишає власну квартиру, тож газети, що надходять на її абонементну поштову скриньку, є своєрідним вікном для зв’язку літньої людини із зовнішнім світом. Але з нещодавніх пір ця можливість опинилася під загрозою…

Хто ж зазіхнув на права пенсіонерки?

«Понад 30 років я орендую у відділенні зв’язку № 58 абонементну скриньку, – розповіла Л. М. Тананайко. – Упродовж цих років плата за оренду скриньки постійно змінювалася, але в розумних межах. Наприкінці 2017 року я прочитала оголошення на пошті, в якому повідомлялося, що вартість оренди скрині на 2018 рік не зміниться і становитиме 144 гривні. Тож я передплатила обласну і міську газети.

Але коли я прийшла оплатити послуги поштової скриньки, з’ясувалося, що оренда на 2018 рік піднялася до 460 гривень 80 копійок».

За словами пенсіонерки, не заплатити по новому тарифу вона не могла, адже на той момент вже були передплачені газети на цей рік. А передплачувати пресу на домашню адресу немає сенсу, адже «зі скриньок у під’їзді все крадуть».

До речі, передплата двох газет, у тому числі «Рідного Прибужжя», коштувала Людмилі Миколаївні 300 гривень. А за абонементну скриню довелось заплатити у півтора разу більше!

«Укрпошта» є монополістом, причому дуже цинічним, оскільки дозволяє так вчиняти із клієнтами», – обурюється миколаївська пенсіонерка.

Що ж, реалії є такими, що ціни на всі товари і послуги зростають мало не щомісяця. Але чим пояснити «космічне» подорожчання послуги із оренди поштової скриньки аж у 3,2 разу?!

Аби отримати відповідь на це нагальне запитання (а з цього приводу до редакції телефонували й інші наші читачі), редакція спробувала взяти інтерв’ю у виконувача обов’язків директора Миколаївської дирекції ПАТ «Укрпошта» Андрія Богданова. Андрій Глібович, дізнавшись про мету дзвінка з редакції, спочатку погодився на таку зустріч. Але коли журналіст «РП» дістався Миколаївської дирекції («офіс» поштарів розташований на околиці обласного центру), витративши чималий час, пан Богданов несподівано… відмовився давати свій коментар на диктофон. Мовляв, рішення приймалося в Києві, генеральною дирекцією, туди і звертайтеся. Виконувач обов’язків директора порадив журналісту написати письмовий запит з даного приводу.

Дуже дивна позиція та поведінка представника «Укрпошти». Видається малоймовірним, що високопосадовець такого високого рівня не обізнаний стосовно причин різкого зростання послуги. А, можливо, він не хоче оприлюднити дану інформацію. У першому випадку може йтися про службову невідповідність. А якщо пан Богданов просто не хоче інформувати громадськість щодо суспільно важливого питання, то хочемо йому нагадати зміст статті 5 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої «кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів». До того ж, журналіст не вимагав у посадовця якихось складних математичних або фінансових розрахунків, тож цілком можна було пояснити позицію поштового відомства, поготів – щодо цінової політики.

Утім, начальник одного із відділів Миколаївської дирекції «Укрпошти» виявився більш балакучим і поділився «секретною» інформацією з журналістом, відтак – читачами нашої газети. Щоправда, мій співрозмовник попросив не «світити» його ім’я на шпальтах «РП»:

– Генеральна дирекція перед тим, як утвердити нові тарифи, надсилає їх на погодження до Міністерства інфраструктури України. Відповідно до цього погодження збільшилися тарифи не лише на оренду абонементних скриньок, а й на інші послуги. По факту про це стало відомо за тиждень до нового року.

– Але чому таке істотне збільшення саме на вартість оренди абонементних скриньок – понад чим у три рази?

– Тарифи розробляє генеральна дирекція, ми на цей процес не впливаємо. Щодо скриньок, то було прийнято рішення призвести тарифи до одного рівня – як для фізичних, так і для юридичних осіб. Для перших тариф у минулому році становив 648 гривень, для пересічних громадян – 144 гривні. Тепер маємо єдиний тариф – 460,80 грн.

– Навіщо це робилося?

– Значний відсоток осіб-підприємців раніше замовляли собі скриньки як для фізичних осіб.

За словами посадовця, через значне подорожчання послуги кількість фізичних осіб, які замовили собі оренду абонементної скриньки, зменшилася. Натомість збільшилася частка юридичних осіб.

Отже, саме для того, щоб «температуру по лікарні» привести до одного рівня, було прийнято таке досить суперечливе рішення? У програші ж залишилися звичайні люди, такі, як Людмила Тананайко. Людмила Миколаївна зізнається, що навряд чи у подальшому дозволить собі таку «розкіш», якою стала оренда звичайнісінької абонементної скрині на наступний рік – «приладу», що не потребує для свого утримання ані дорогоцінного газу, ані не менш цінної електроенергії. Тож у підсумку від сумнівного рішення «Укрпошти» постраждають не тільки читачі нашої газети, а й самі редакції, котрі недоотримають певну кількість передплатників. А через зменшення тиражів друкованих ЗМІ менші суми за свої послуги отримає і… «Укрпошта». Та чи керувалися такою логікою наділені владними повноваженнями дядьки з генеральної дирекції «Укрпошти» та контролюючих органів?

До речі, у статті 3 Закону України «Про поштовий зв’язок» зазначається, що основними засадами діяльності у сфері надання послуг поштового зв’язку є захист інтересів користувачів у сфері надання послуг поштового зв’язку та доступність до ринку послуг поштового зв’язку. Але навряд чи подібними діями фактичний монополіст на ринку деяких послуг поштового зв’язку (на жаль, інші оператори ринку не можуть похвалитися наявністю абонементних скриньок) захищає інтереси пересічних громадян – таких, як пенсіонерка з Миколаєва Людмила Тананайко.

До речі, Людмила Миколаївна не змирилася з існуючим станом речей та звернулася по захист власних інтересів до Антимонопольного комітету. Але там споживачу поштових послуг порадили звернутися до… Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, яка нібито діє «на основі збалансування інтересів суспільства, операторів та користувачів послуг поштового зв’язку».

Людмила Тананайко, отримавши фактично відписку, відмовилася від подальших пошуків причин «збалансування» тарифу на оренду поштових скриньок. Ми ж надсилаємо дану публікацію на реагування до столиці – до генеральної дирекції ПАТ «Укрпошта». Сподіваємось на конструктивну відповідь.

Андрій ТЮРІН