Чи не багатий практичний досвід є вирішальним фактором розвитку будь-якого підприємства? Безумовно. Але погодьтеся, без динамічної, сповненої новаторськими ідеями молоді, адаптованої до викликів сучасності, процес росту навряд чи буде повноцінним.Ці фундаментальні істини лягли в основу молодіжної політики Південноукраїнської атомної електростанції.1390 працівників філії ВП «Південноукраїнська АЕС» нині мають статус молодь (це персонал станції віком до 35 років включно).
Очолює нині Організацію молоді (ОМ), що під патронатом Первинної профспілкової організації ПАЕС, 32-річний Євген Мітченко. Естафету лідерства в ОМ інженер-електронік цеху теплової автоматики та вимірювань підхопив саме напередодні відкритої агресії рф проти України.
Євген без перебільшення людина з активною життєвою позицією. До будь-яких змін та викликів, каже, завжди ставиться позитивно. Потужна комунікація з однодумцями, ініціативність молоді, особистісне зростання, а, отже, і розвиток підприємства – це фактори, які спонукали молодого інженера спробувати себе в новому амплуа. Планів у новоявленого керманича було чимало, та вочевидь головування лідера молодіжного руху припало на найбуремніші часи. Особливо закарбувалися в пам’яті перші дні зухвалого вторгнення. Тоді, згадує Євген, у період невизначеності й неспокою, єдиним правильним рішенням було активізувати всю енергію та ресурси молодих спілчан на допомогу. «З початком війни наша молодь згуртувалася, як ніколи.Кожен намагався зробити, що міг. Зокрема, скооперувавшись з хлопцями, почали допомагати в будівництві укріплень, у вантажних роботах під час приймання-відправлення гуманітарних вантажів. Першими відправляли благодійну допомогу до окупованого й досі міста-супутника Запорізької АЕС Енергодара, звільнених Славутича й Чорнобиля, до сусіднього Вознесенська», – розповідає Євген.
Коли прогнози щодо швидкого закінчення війни не справдилися, молоді енергетики, всі як один, дійшли згоди в тому, що традиційну роботу Організації треба адаптувати до нових реалій. Першим зазнав змін спортивний напрям. Новоформатним проєктом стали змагання зі street workout (такий собі «вуличний фітнес»). Популяризуючи здоровий спосіб життя, закликали учасників спортивного заходу до благодійництва. Тоді молодих, активних, а, головне, патріотично налаштованих учасників долучилося чимало. Вдалося зібрати понад 5 тис. грн. За перші благодійні кошти придбали рації «Motorola» для однієї з військових частин. «Для нас це було дуже незвично. Раніше у нас навіть не було поняття благодійного внеску. Інколи робилисимволічні грошові збори для призового фонду, коли проводили спортивні заходи. Зараз у нас є систематичні пожертви, які ми потім конвертуємо в допомогу армії. І досить часто донатять не тільки учасники, а й глядачі, вболівальники»,– акцентує голова молодіжного руху.
Підтримка однодумців додала драйву молодим атомникам. Доброчинність почала набирати обертів. Цьогоріч серію зі збору коштів для захисників відкрили другим благодійним турніром з дартсу.
Розмір мінімального внеску для участі в змаганні підвищили з 50 до 200 грн. «У нас із ЗСУ різні мішені, але одна ціль – Перемога України!», – закликали ініціатори. Організації молоді ППО ПАЕС доводиться креативити, щоб подібні заходи мали розголос і зацікавленість. Родзинкою змагання стала розминка. 18 спортсменів-аматорів мали нагоду покидати дротики в мішень із зображенням російського диктатора. Заняття неабияк потішило не лише дорослих, а й дітей. Головним здобутком турніру стала зібрана для Збройних Сил України сума в 4,5 тис. грн.
Далі діяли вже за аналогією. Проведення віртуального батлу з кіберспорту Energy Cyberfight для любителів відеоігор, благодійного турніру з більярду, культурно-спортивного конкурсу «Energy Родина» для активних сімей атомників також поповнили скарбничку.
Підсумком квітнево-травневої серії заходів стала зібрана сума в понад 45 тис. грн. Кошти вирішили спрямувати на придбання запчастин для «смертельних пташок».
Стосовно коптерів – їх ремонтування – ще один не менш важливий вид діяльності, де спілчани використовують свої вміння. Усім нині відомий факт, що безпілотники – мастхев сучасної війни. Їхнє масове застосування на полі бою спричинило таку ж нагальну потребу у відновленні дронів. Розуміючись на електроніці, інженер Євген якось спробував застосувати свої знання. Результат був успішним. Разом з іншими працівниками атомної електростанції цю діяльність поставили на конвеєр. «На сьогодні вдалося відремонтувати вже 141 дрон. Як правило, маємо справу з літальними апаратами Mavik китайського виробника, зрідка Autel. Вони надходять до нас різного ступеня пошкодження. Бувають такі квадрокоптери, які можна відремонтувати за годину-дві, а є такі, що з ними треба поморочитися з тиждень. Полагодити вдається не все. Тішить, що в останній час потреба в оновленні літальних апаратів зменшилася, бо почали закуповувати більш якісну авіаційну робототехніку», – розповідає молодіжний лідер.
Війна спродукувала не лише хвилю доброчинності серед молодіжного активу, а й актуалізувала бажання вдосконалити рідну українську мову. Допомогти охочим відійти від вживання калькованих форм і виразів взявся активіст Організації молоді Юрій Афанасенко. До слова, мовознавство – це та галузь, де українолюб почуває себе невимушено. Ще б пак, адже Юрій має спеціальність редактора, за нею власне й працює в управлінні інформації та громадських зв’язків ВП ПАЕС. Він один з тих, хто в повсякденній комунікації завжди використовує українську. Допомогти в опануванні всім охочим вирішив через цікаві інтерактивні тренінги. У пригоді стала онлайн-платформа «Kahoot». Остання дозволяє урізноманітнити процес навчання тестами, опитуваннями, вікторинами за допомогою готових шаблонів.
Структура уроку передбачає використання учасниками тренінгу мобільних телефонів для відповідей на запитання та голосування. Зі слів Юрія, в такому нетривіальному способі навчання мають потребу не лише діти, а й дорослі, бо це однозначно полегшує запам’ятовування. «Моя мета, – каже коуч, – показати самобутність, унікальність нашої державної мови й спонукати українців розмовляти нею повсякчас. Тренінг наразі відкритий для всіх охочих».
Зухвале вторгнення росії внесло суттєві корективи в роботу молодіжного профспілкового ядра. Лише зараз, акцентує Євген Мітченко, вдалося вийти на план дворічної давнини щодо шефської допомоги діткам, позбавленим батьківського піклування. А це загалом майже 500 вихованців із южноукраїнського Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, Рацинської та Березківської шкіл-інтернатів. Ні, війна не стала на заваді в забезпеченні базових потреб найвразливішої категорії, як то одяг, взуття, харчування тощо. Та й організація молоді ВП ПАЕС у співпраці з представниками профспілкового комітету купували товари господарсько-побутового призначення, різноманітну музичну апаратуру, спортивний інвентар тощо. І на зимові свята дітки завжди з подарунками. Цьогоріч, до речі, колективом атомників була зібрана рекордна сума в понад 120 тис. грн на омріяні дарунки. Їх діти замовляють у листах Святому Миколаю. А от розважально-розвиваючі заходи дещо відійшли на другий план. Та навесні надолужили втрачене. Для вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей провели турнір із шашок, майстер-клас з виготовлення іграшок із термомозаїки. І, нарешті, черга дійшла до давнішніх задумів.
«Ми хочемо в цьому ж соціальному закладі розмалювати стіну, що на дитячому майданчику. Наразі вона має досить неприглядний вигляд, від настінних розписів залишилася лише злущена фарба. У нас вже є ідеї, напрацювання, домовленості з художником. Сподіваюсь, до осені зробимо. До процесу будуть залучені й колективи деяких підрозділів ПАЕС, будівельна компанія ПрАТ «Юженергобуд», – ділиться планами Євген.
Молодь ПАЕС вносить свою частку у формування феномену української благодійності, але не забуває й про власне становлення та саморозвиток. З року в рік енергетики конкурують у змаганнях професійної майстерності та в конкурсах наукових доповідей. Це сприяє становленню професіоналів і мотивує до кар’єрного зростання. Цьогоріч загальногалузеві змагання проходитимуть на майданчику ПАЕС, де зберуться переможці відбіркових етапів на своїх підприємствах. Нині ведеться активна підготовка до масштабного заходу.
Решту ж проєктів поставлено на паузу, деякі докорінно змінено, бо фінанси, зокрема, спрямовані на підвищення обороноздатності країни. Але запалу й рішучості в «атомної» молоді не відібрати. «Прокачана» під соціальну складову, cвідома, відповідальна, спроможна, вона не втрачає продуктивності та ініціативи, адже попереду бажана Перемога й відбудова України.
Валентина Герасименко