Семья биологов из Николаевщины занялась виноделием

На Миколаївщині родина біологів зі Сливиного стала виноробами: як все відбувалося.Михайло з родиною активно розвиває виноробство на Миколаївщині. «Виноробня Сливино» першою у 2018 році отримала ліцензію на виробництво вина для крафтових виноробів за спрощеною процедурою, що стало можливим завдяки закону, який скасував необхідність отримувати десятки дозволів.Родина Молчанових тільки розпочинає шлях власної «Виноробні Сливино», маючи в активі виноградник на 500 кущів.

Проте на цьому Молчанови зупинятися не збираються і вже заклали 6 га нових насаджень.

‒ У 2012 році ми висадили каберне, одеський чорний, шардоне, сухолиманський, піно грі, піно нуар, сапераві, ркацителі. У 2016 році вперше зробили вино з молодого винограду, ‒ згадує Георгій Молчанов.

 Автор фото: Таїсія Кузова/Економічна Правда

Власників «Виноробні Сливино» надихнула історія колишнього винороба-сусіда Анатолія Бредіхіна, брата відомого астронома Федора Бредіхіна, який у 1876 заклав виноградник та заснував виноробню на «Горобчанській косі» за 10 км від виноробні Молчанових. Це було найбільше винне шато того часу.

‒ Надихнувшись історією Бредіхіна, ми збудували виноробню у стилі 19 сторіччя і вже назвали одне з вин на честь старих винних традицій ‒ «Скарби Бредіхіна». Про те, як наші стежки переплелися з Анатолієм Бредіхіним, ми розповідаємо під час винних турів, ‒ зазначає Георгій Молчанов.

До приходу у виноробство Георгій був моряком, але у 2014 році все змінила Революції гідності.

‒ Мій тато ‒ гідробіолог, мама ‒ біолог. Я ‒ спеціаліст із судноплавства, п’ять років працював на торговому флоті в Північному морі. Мене спочатку не цікавив сімейний бізнес, бо я вважав, що треба заробляти самому. Та потім я вирішив, що варто почати будувати щось своє в Україні. Так ми звернули увагу на вино. Тоді вже підріс виноград і потрібно було думати, що з ним робити, ‒ згадує він.

У винограднику, який у серпні наповнений урожаєм, лунають гучні пташині голоси.

 ‒ В 2015 році у нас з’явилися перші грона винограду і їх з’їли шпаки. Відтоді ми транслюємо запис криків диких птахів, щоб відлякувати шпаків. Інакше залишимося без урожаю. Сигналізація починає кричати з 6 ранку. Я вже звик. ‒ сміється Михайло Молчанов.

У середньому з куща винограду тут збирають 5-15 кг ягід. У 2019 році врожайність нижча: рослини хворіли. За рік компанія виробляє близько 3 тонн вина. На більші обсяги виноробня зможе вийти за п’ять років, коли виросте молодий виноградник. Господарі планують збудувати готель для гостей, а тим часом ремонтують альтанку на 50 місць для дегустацій. Вино можна спробувати на виноробні або замовити через сайт.

 Автор фото: Таїсія Кузова/Економічна Правда

‒ Ми робимо натуральні вина. На наступний рік вино має бути випитим. Ми не закладаємо вино на витримку, ‒ розповідає Георгій.

Весь процес тут ручний. Виноград з поля потрапляє в подрібнювач і прес. Далі виноградне сусло переливають в нержавіючі ємності. Воно настоюється, освітлюється, знімається дріжджовий осад. Після цього вино переливають у дерев’яні бочки для зберігання в погребі і згодом розливають у пляшки.

‒ Виноград — це завжди красиво. Хочеться жити в красивій місцевості, де не лише амброзія на полях. Ми хочемо, щоб молодь споживала локальне сухе вино, традиційне для цього регіону, ‒ резюмують власники виноробні.

 Автор фото: Таїсія Кузова/Економічна Правда

Оксана Пирожок, Економічна Правда