Такими є результати дослідження споживання опіоїдних анальгетиків, які презентували спеціалісти Інституту аналітики та адвокації. 20 вересня у Києві автори аналітичного звіту «Споживання опіоїдних анальгетиків в Україні 2011-2016» Олександр Ткаченко та Наталія Дацюк розповіли про результати своєї дворічної роботи. Дослідження охопило всю Україну, але повну інформацію щодо відпуску необхідних знеболювальних препаратів, а саме морфіну, аналітики отримали лише в м.
- За оціночними даними, впродовж 2014-2016 років 95 тис. осіб в Україні щороку помирали, страждаючи від болю. – розповідає аналітик ІАА Олександр Ткаченко. — Це означає, що приблизно 85% хворих не отримали необхідного знеболення.
Водночас після затвердження Кабміном Постанови №333 від 13 травня 2013 року та реєстрації в Україні таблетованого морфіну спостерігається ріст аптечного відпуску цього анальгетика.
Інфографіка демонструє збільшення рецептурного відпуску препарату. Ця інформація отримана безпосередньо від 170 регіональних аптек. Станом на грудень 2016 року в Україні лише 518 аптек мали ліцензію на роботу з наркотичними речовинами, що становить менше ніж 3% від їх загальної кількості (22 406).
Інформацію від аптек в Україні не збирають, але практика збору статистичної звітності використання опіоїдів у лікарнях існує.
- Опіоїдні анальгетики у лікувальних закладах використовуються як у випадку оперативних втручань, так і при наданні паліативної допомоги. – пояснює Наталія Дацюк, кандидат фармацевтичних наук, асистент кафедри організації та економіки фармації НМУ ім. О. О. Богомольця. – Також, сьогодні ці ліки відпускають з аптек за рецептами лікарів. У комплексі інформація щодо використання препаратів в лікарнях та аптечного відпуску дозволяє встановити чи всі пацієнти отримують необхідне їм знеболення.
Основними причинами низького забезпечення хворих морфіном за словами дослідників є:
- мала кількість аптек, які мають відповідні ліцензії,
- небажання лікарів виписувати рецепти на опіоїдні анальгетики,
- відсутність якісних даних про рівень споживання опіоїдних анальгетиків.
Остання причина, на думку експертів, є найвагомішою, адже через відсутність інформації неможливо встановити рівень задоволення потреб хворих, що не дає можливості розробити комплекс дій по вирішенні проблеми.
Підсумувавши результати дослідження, Леся Брацюнь, радниця Міністра охорони здоров’я України з питань паліативної допомоги звернула увагу на необхідність дотримання усіма лікарями сучасних рекомендацій зі знеболення паліативних хворих, чинних нормативних документів з обігу наркотичних лікарських засобів та потребу створення ефективної системи збору інформації щодо споживання опіоїдів у медичних цілях.