Утримувати спільну інфраструктуру кільком територіальним громадам, планувати власний розвиток та надання послуг ‒ це все є співробітництво громад. В Миколаївському обласному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування (МОЦППК) відбувся круглий стіл «Співробітництво територіальних громад: форми, організація та фінансування», у якому взяли участь представники Баштанської, Березанської, Благодатненської, Веснянської, Радсадівської ОТГ та Миколаївської міської ради.
Модератори заходу наголосили важливість надання якісних послуг населенню. Михайло Золотухін навів приклад надання медичних послуг у місті Вознесенську, де на базі Вознесенської районної лікарні формується госпітальний округ, і мешканці сусідніх районів намагаються скористатися медичними послугами саме у Вознесенську. Разом з тим, позиція Вознесенського міського голови Віталія Лукова, що місцевий бюджет не витягне на собі таку кількість пацієнтів і тому на порядку денному стоїть питання співпраці громад по утриманню лікарні.
«Сутність ідеї в тому, що якщо послуга надається, то хтось за неї має платити. Хто платить?! Якщо платять спільним коштом і це є зареєстрована угода, то створюються відповідні органи управління і платяться відповідні соціальні внески. Якщо є довготривала угода, то це тоді стабільно працюючий механізм», ‒ сказав голова фонду розвитку Миколаєва Михайло Золотухін.
«Тобто, ми говоримо про принцип субсидіарності, який закладений в основі як головний критерій ефективності децентралізації. Мабуть, всі чули таку формулу, як гроші ходять за пацієнтом, гроші ходять за учнем, гроші ходять за громадянином, ‒ додав консультант Миколаївського РА АМУ Олександр Дудюк, ‒ По суті, реформа децентралізації і цей закон про співробітництво громад, який регулює стосунки між громадами, він має остаточно відійти від тої радянської узагальненої моделі, де невідомо кому і невідомо за що сплачується. Так ніколи бюджетних коштів не вистачить! Плата має йди за конкретну особу і за конкретну надану послугу».
В розмові з учасниками круглого столу торкнулися питання вимірювання ціни та ефективності надання послуг. Модератори наголосили на тому, що якщо договір зареєстрований, то тоді легше порахувати хто і скільки за цю послугу має платити. Михайло Золотухін дорікнув, що офіційно від Миколаївської області не зареєстровано жодного договору про співпрацю громад.
Разом з тим, заступник голови Радсадівської сільської ОТГ Максим Корнієнко розповів, що Радсадівська, Ольшанська, Михайлівська та Веснянська ОТГ домовилися про створення інклюзивно-ресурсного центру.
«Такий центр має бути. З метою економії бюджетних коштів, з тим щоб не тягнути такий центр одній громаді. Ми вирішили об’єднатися і створити один інклюзивно-ресурсний центр для чотирьох громад. Відповідно, ми витрачаємо набагато менше коштів і тим самим у фінансовому плані виграли всі», ‒ сказав Максим Корнієнко. Він визнав, що дійсно, договір про співпрацю громад вони не реєстрували, оскільки вважали це не обов’язковим, але тепер переглянуть свою позицію.
За словами Михайла Золотухіна В бюджетному процесі все має спрямуватися до спрощення: цим простіше порахувати надання послуги, тим простіше зрозуміти саме яку послугу надаватиме громада та на яких умовах. Звідти витікає розуміння, що якісь послуги громада може надавати сама, а заради яких треба об’єднувати зусилля. Українська практика довела, що найбільш ефективно діють угоди там, де є це розуміння і де є системна підтримка від обласної ради, державних органів та міжнародних програм підтримки розвитку місцевого самоврядування. Це все має бути оформлено як чітке бачення, що саме потрібно громаді. Воно має бути оформлено у вигляді конкретних програм розвитку – стратегії територіальних громад.
«Якщо у вас є стратегія або в плані реалізації ви бачите, що у вас є потреба у розв’язанні цієї проблеми і вам для цього не вистачає ресурсів, щоб надати якісно цю вашу муніципальну послугу – тоді з’являється необхідність шукати партнерів по її вирішенню», ‒ зазначив Михайло Золотухін.
Учасники круглого столу обговорили питання створення протипожежної охорони, яку найкраще влаштовувати у вигляді співробітництва територіальних громад. Визначили, що у розвитку громади та формування механізмів співпраці потрібно виробити бачення, куди громада має розвиватися, ставку на які послуги вона робить і що вона потягне. В кожному конкретному випадку потрібно визначити стратегію розвитку громади.
Необхідно планування діяльності територіальних громад ув’язувати із державними програми та стратегією країни та області. Михайло Золотухін зазначив, що якщо не буде посилань на ці програми, то отримати кошти з державного казначейства не вдасться.
Яскравим прикладом цієї участі, на думку Олександра Дудюка, стала національна програми «Питана вода», де, наприклад, Широківська ОТГ повністю виконала свої завдання, а є органи місцевого самоврядування, які відстають у її реалізації. Тобто, якщо є якісь державні чи регіональні програми, які допоможуть вирішити місцеві проблеми, то в них обов’язково треба брати участь через стратегічне планування та співпрацю громад.
Згідно даним моніторингу по співробітництву громад, який навів Михайло Золотухін, серед спільних проектів найчастіше зустрічається спільне використання та ремонт доріг, поводження з твердими побутовими відходами, прибирання території, водопостачання, розвиток туризму, вуличне освітлення, транспортне сполучення, дошкільна і середня освіта, агропромисловий розвиток, утримання пожежних команд та медичних закладів.
Олександр Дудюк навів приклад колег з Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України, які повідомили про успішний досвід кількох громад на Чернігівщині по вирішенню питань ремонту та утриманню доріг, які придбали пересувний асфальтний завод на 3 ОТГ.
В контексті співпраці громад учасники круглого столу обговорили питання розвитку кластерів, а також торкнулися слабких місць у місцевому самоврядуванні та плануванні розвитку. Серед них виділили політичні конфлікти між радою та головою виконкому органів місцевого самоврядування, відсутність комунікації з громадою, важкість у досягненні компромісів та розуміння між головами ОТГ. За визнанням всіх представників ОМС проблемною виглядає позиція старост, які у значній мірі майже усунулися від активної роботи.
При підбитті підсумків круглого столу було підкреслено, що співпраця громад – це наступний і необхідний етап розвитку місцевого самоврядування в Україні. Що без стратегічного бачення розвитку своєї громади, без співпраці з державними і міжнародним програмами, без комунікації із мешканцями та керівництвом сусідніх громад та без підвищення власного професійного рівня покращити життя свої мешканців місцева влада не зможе.
