Як проходить децентралізація в Березанському районі, як почувають себе створені громади та їхні голови, як утворюється ставка земельного податку — про це в інтерв’ю з Сергієм Танасовим. Частина І: Особливості національного самоврядування В Миколаївському регіональному відділенні Асоціації міст України ведемо розмову про децентралізацію у Березанському районі Миколаївщини з головою однойменної районної державної адміністрації Сергієм Танасовим.
Призначення 2,5 роки тому на посаду голови Березанської РДА Серія Танасова у багатьох, в тому числі у автора цих рядків, викликало скептицизм. Інтернетівською мережею ходили різні думки на тему, що призначення на цю адміністративну посаду славетного бійця 79 славетної аеромобільної бригади, тим більше, героя оборони Донецького аеропорту, кіборга, портрет якого, під час затишшя між боями, вдивляється в нас з обкладинки книги Сергія Лойка «Аеропорт» ‒ це все авантюра та піар з боку адміністрації президента. Мовляв, який з нього голова райдержадміністрації?! Він не має досвіду управління. Він, взагалі, не місцевий і тому не володіє місцевою специфікою, особливостями місцевого самоврядування.
За цей час з’ясувалося, що Сергій Танасов не тільки втримався, але й по мірі можливостей розвиває Березанський район. «На гражданкє» Сергій Танасов не тільки вдало відбивається від нападів на нього тих, хто в тиху намагається розтягнути землі, майно та бюджет по приватним коморам, а й перейшов у наступ: займається залученням інвестицій у район, розвиває альтернативну енергетику. В центрі всіх цих процесів, звичайно, стоїть децентралізація. Говоримо з Сергієм Танасовим про децентралізаційні процеси в Березанському районі, про нинішню ситуацію.
«… Сільський голова, він чи вона, намагаються осісти, стати маленьким царьком та не дай боже, щоб його комфорт ніхто не порушив»
«Тут без Уряду, без прем’єр-міністра, без депутатів дуже важко це все буде просувати далі. Перша проблема в нас – це нерозуміння та небажання брати відповідальність на місцях», — одразу виводить розмову на новий щабель голова Березанської РДА Сергій Танасов, — Небажання брати відповідальність на себе повсюдне, від простих людей до місцевих посадовців. Частіше за все, сільський голова, він чи вона, намагаються осісти, стати маленьким царьком та не дай боже, щоб його комфорт ніхто не порушив».
На думку Сергія Танасова децентралізація надає суттєвий поштовх людям у самоусвідомленні того, що вони, якщо їм держава передає частину фінансів, то з ними вона передає і частину обов’язків. Передає таку ж частину повноважень і обов’язків, які вони повинні виконувати. Як вони це будуть робити, вибудовувати алгоритм виконання цих завдань, цілі, яки вони поставлять, і шляхи найменшого спротиву, щоб воно не осідало, не проходило як через сито ‒ це вже питання депутатів та посадових осіб місцевого самоврядування. На переконання пана Танасова люди повинні своєю свідомістю, ті, хто стануть депутатами, до цього дійти, що все залежить від них на місцях, потрібен їм той же самий територіальний центр, чи не потрібен.
«… Коблеве та Березанка забрали 85% районного бюджету»
«Не всі йдуть на децентралізацію. Хтось розуміє, що у видку об’єднання він забере левову частку фінансів, податків з району, як це колись зробило Коблеве, а згодом і Березанка. Зараз Коблеве та Березанка витягнули на себе 85% районного бюджету. Саме, 2 громади взяли стільки бюджету, а по кількості – це лише половина сільських рад району. Тобто, відбувся нерівномірний розподіл ресурсів: у меншої кількості людей опинилася більша частина ресурсів, — зробив акцент на несправедливості в цьому питанні Сергій Танасов та додав, ‒ І тепер зробити, щоби їх доприєднати?! Навіть, ті сільські ради, що залишилися без коштів, кажуть, що ви представники президента тут на місцях, ви представники органу виконавчої влади – думайте та шукайте, де ви будете закривати ті функції які ще висять на вас».
Голова Березанської РДА зізнався, що позиція тих сільських голів, які не захотіли об’єднуватися, а тепер опинилися в ситуації, коли в районному бюджеті не вистачає коштів, знову перекладають відповідальність на нього, як посадовця і представника президента, вимагаючи здійснювати традиційні функції та забезпечити цим сільським радам діяльність ФАПів, шкіл, садків, клубів та ніше. «Думайте, як ви це будете робити, а я вам гроші не дам. Мої сільські депутати проти», ‒ навів пряму мову одного з сільських голів Сергій Танасов.
«… Децентралізація дає повноваження і відповідальність, а вони беруть тільки повноваження»
Він дуже чітко вивів, що причини такого стану через конфлікт, що законодавчо утворився, між гілками влади на рівні районних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Що у голови РДА немає механізмів витягнути з цих сільських рад кошти, навіть, якщо вони в них є, а місцеві депутати та голови, не об’єднуючись та не беручі на себе відповідальність за здійснення вищезазначених функцій, спекулюють на державному бюджеті.
«Тобто, децентралізація дає повноваження і відповідальність, а вони беруть тільки повноваження, ‒ підсумував Сергій Танасов, ‒ Це ті, хто об’єдналися, вини намагаються вибудувати, а ті хто не об’єдналися – ні, бо їм так комфортно. З початком фінансової децентралізації всі сільські ради отримали збільшення доходів. Але вони не стали краще працювати – вони стали отримувати більше надбавок і премій. І все!»
Сергій Танасов говорить, що сільські голови місцевих рад тепер ховаються за депутатами сільської ради або за людьми та кажуть, що це люди не хочуть об’єднуватися. Також, він відмітив, що якби у людей на місцях було б більше інформації про децентралізацію та власні можливості, то вони б, скоріш за все, підтримали об’єднання.
«… Оптимальний варіант об’єднання ‒ це район-громада»
На думку голови Березанської райадміністрації самий оптимальний варіант об’єднання ‒ це район-громада. Оскільки, це вже є готова і стійка в адміністративному, інфраструктурному, фінансовому, людському, а ще у військовому та екологічному факторах територіальна громада. Це поділення було закладено ще з часів СРСР, де було враховано багато різних компонентів.
Сергій Танасов проводить паралелі у самоврядуванні міста обласного значення та об’єднаної громади. Якщо вона на рівні всього району, то голова громади може почуватися як міський голова. В цій ситуації багато чого залежить від того, чи знайшов голова порозуміння зі своїми депутатами. Як правило, ці процеси йдуть нормально: розуміння в середні депутатського корпусу, якась стратегія розвитку міста, як і району. У самоврядовців є фінанси, можливість брати участь у різних проектах і грантах для того щоб зробити генплан, зонінг. Разом з тим, голові райдержадміністрації в районі де є і об’єднані громади, і не приєднані сільські ради, дуже складно приймати рішення.
«Ми тут впираємося в законодавство. Якщо, орган місцевого самоврядування робить генеральний план, зонінг та визначає цільове призначення землі, чи то портова, чи то рекреаційна зона, чи то важка промисловість, чи то альтернативна енергетика – та рахує, скільки він від цього буде заробляти. То голова адміністрації, окрім того, що йому потрібно знайти інвестора, ще стикається з великим ланцюгом переведення землі під те чи інше цільове призначення», ‒ нарікає Сергій Танасов.
«… Містечковий царьок поставив своїх людей депутатами і сказав, що в цьому році ставку земельного податку ми не піднімаємо»
З Танасовим обговорили ситуацію, де депутати місцевих рад – сільські та районні, не несуть ніякої відповідальності за свою діяльність. Ми дійшли згоди у тій думці, що в умовах, коли місцеві ради, навіть необ’єднані, отримують збільшенні повноваження, але не мають закріпленої законодавством відповідальності за свої рішення ‒ це все веде маніпуляції своїм положенням. Крім того, в Березанській районні раді склалася дуже складна ситуація, де фракції «Батьківщини» та «Опоблоку» де факто вступили в змову та блокують прийняття важливих рішень, в тому числі, бюджетних.
«Вся країна зараз знаходиться в тупику. Тому, що містечковий царьок поставив своїх людей депутатами і сказав, що в цьому році ставку земельного податку ми не піднімаємо до одиниці. Не треба нам в сільраду землі. Є голова адміністрації, нехай він шукає гроші, на школу, садок, дорогу…. А нашого бюджету і так вистачає. Ми будемо ходити – перекривати дороги», — узагальнює позицію окремих депутатів голова Березанської РДА Сергій Танасов.
«…Ми вам даємо на 2 роки, але протягом цього часу ви повинні визначитися – йдете ви згідно перспективного плану на децентралізацію, чи ні»
Обговорюючи причини, які створили таку ситуацію в районах, де залишилися необ’єднані територіальні громади, ми дійшли згоди в тій думці, що держава своєю політикою надала можливість місцевим радам розпоряджуватися ресурсами, але при цьому не висунула певних вимог їх використання.
«Тому, що не треба їм було давати, як перший крок, оті фінанси (мається на увазі фінансова децентралізація – авт.). Їх можна було дати тимчасово. Хлопці, ми вам даємо на 2 роки, але протягом цього часу ви повинні визначитися – йдете ви згідно перспективного плану на децентралізацію, чи ні. Більше половини мало б визначитися, а решта пішла б до них причепом. Щоб вони відчули фінанси у своїх руках. Порахували, що в разі об’єднання буде ще більше. Але, якщо ні, то через два роки все повертається до попереднього стану: жорстка мінімалка, і до побачення. Треба дати людям спробувати, нехай оцінять, а потім повернути», — висуває свій рецепт вирішення цього питання Сергій Танасов.
Сутність помилки держави, на думку Сергія Танасова в тому, що з початком фінансової децентралізації місцеві громади отримали фінансовий ресурс без всіляких умов і що тепер вони розуміють, що в них ці кошти, у будь якому разі, не заберуть. Голова Березанської РДА пропонує переглянути умови та поставити таку умову, що як ви не об’єднується, то ваші кошти і повноваження повертаються до районної адміністрації, в тому числі і повноваження призначення ставки земельного податку. Сергій Танасов вважає, о таке ставлення держави до органів місцевої влади розбестило деяких голів та депутатів.
«Децентралізація – це процес у кілька етапів. На першому їм дали відчути, що хлопці, ми вам дали гроші, а ви визначайтеся – чи зможете ви їм розпорядитися, чи ні. Другий етап, об’єднуйтеся і ви отримуєте функції і району, і міста обласного значення. Розвивайте територію як хочете».
Продовження інтерв’ю у наступному матеріалі
Олександр Дудюк, консультант з комунікації Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України