Михайло-Ларинська та Грейгівська сільські ради не поспішають приєднатися до Воскресенської ОТГ на Миколаївщині.Таку позицію почули під час робочих зустрічей з представниками цих органів місцевого самоврядування консультанти Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України. Михайло-Ларинська та Грейгівська сільські ради за перспективним планом Миколаївської області мали б увійти до Воскресенської ОТГ у Вітовському районі, але досі не поспішають приєднатися.
За словами Михайло-Ларинського сільського голови Віталії Курганської та Грейгівського сільського голови Анатолія Швеця та фінансова децентралізація, яка дала певне покращення доходів їх сільських рад, надала певну впевненість у власних силах. Разом з тим, вони не довіряють об’єднанню, побоюючись, що в ОТГ центр буде висмоктувати всі ресурси, а на їх населені пункти нічого не залишиться. Як підкреслила свою позицію Віталія Курганська ‒ спокій в селі важливіший.
Голови цих органів місцевого самоврядування із гордістю ділилися як вони дбають про власних мешканців. Так в Михайло-Ларіному демонстрували сучасну сільську бібліотеку і один з найкращий в районі дитячий садок. Голова сільської ради Віталія Курганська розповіла про зроблене освітлення по вулицях села за рахунок участі в проекті ПРООН, а також фіксування з місцевого бюджету та внесків самих мешканців. Грейгівський сільський голова Анатолій Швець розповів як сільська рада дбає про отримання земельного податку та утримання власної соціальної сфери.
Разом з тим, голови жалілися на те, що немає базових підприємств, тому дохід від земель не перекриває всі потреби, а район в якому залишилося всього кілька сільських рад, все більше перекидає на них повноважень.
Розмови з консультантами Миколаївського РВ АМУ точилися навколо якості надання послуг населенню, особливо, медичних послуг. Якщо в Михайло-Лариному це питання не стоїть так гостро, то в Грейгівській сільській раді, тим більше, в умовах згортання попередньої моделі медичного обслуговування та розпорошеності населених пунктів сільської ради ‒ покращувати надання медичних послуг в умовах підпорядкованості районнім структурам стає ще важче.
«Як би ми були в рівних умовах з ОТГ, то і в нас було б краще. Ми надаємо послуги, а фінансування в нас недостатньо, ‒ сказала Секретар Михайло-Ларинської сільської ради Людмила Манжула, ‒ Ми законослухняні і поки є добровільність – ми будемо дивитися». Можна сказати, що це типова позиція керівництва тих громад, які не хочуть взяти на себе відповідальність і отримати збільшенні повноваження в статусі ОТГ.
«Фінансові повноваження йдуть разом із владними повноваженнями», ‒ відповіла на це зауваження консультант з юридичних питань Лідія Віштал. Вона підкреслила, що АМУ захищає інтереси всіх органів місцевого самоврядування, незалежно від того, чи то міста, чи то села, чи об’єднанні, чи ні. Разом з тим, досвід тих громад, що об’єдналися показує їх реальне зростання, а опирання процесу формування об’єднаних спроможних територіальних громад не допоможить покращити надання послуг населенню.
Консультант з бюджетних питань Миколаївського РВ АМУ Юлія Забродкіна на прикладі надходжень до бюджету Грейгівської сільської ради довела, що ті органи місцевого самоврядування, які не об’єдналися, продовжують фінансувати районні органи, а на власні потреби в них коштів не вистачає.
«Минулого року Грейгівська сільська рада сплатила в районний бюджет у вигляді ПДФО понад 4 мільйони гривень, ‒ сказала Юлія Забродкіна, ‒ А тепер ви ці кошти випрошуєте, які б одразу пішли у вашу об’єднану громаду».
Ситуація з Михайло-Ларинською та Грейгівською сільськими радами Вітовського району Миколаївщини яскраво демонструє загальноукраїнську тенденцію, де, з одного боку, маленькі органи місцевого самоврядування, використовуючи фінансову децентралізацію, змоглися певно покращити власні умови. З іншого боку, ці ОМС принципово змінити ситуацію із наданням послуг населенню та більш ефективним врядуванням самостійно не можуть. У більшості, із суб’єктивних причин вони опираються об’єднанню, не розуміючи, що реформа децентралізації є базовою для медичної, освітньої, реформи адміністративно-територіального устрою та ін. І що тільки в комплексі поєднання фінансового ресурсу та розширених повноважень об’єднаних територіальних громад можливо принципово покращити якість життя.