Газета «Рідне Прибужжя» реагує на кожне звернення наших читачів, поготів – коли йдеться про найбільш вразливі верстви населення. Тож коли на телефон редакції надійшов сигнал про нібито заплановане закриття відділення стаціонарного догляду (інша назва – Будинок милосердя) в селі Шевченкове колишнього Вітовського району, ми ретельно перевірили цю інформацію і поспілкувалися з відповідальними чиновниками, від яких залежить подальша доля цього важливого соціального об’єкта.
На даний момент у геріатричному закладі, який функціонує з 1991 року, утримуються 19 стареньких, деякі проживають у Будинку милосердя по 10-15 років. Чимало бабусь і дідусів уже перетнули межу у 80-90 і більше років, значна частина з них – інваліди, відтак потребують постійного догляду як лежачі хворі.
Від імені пацієнтів цього закладу до «РП» звернулася одна із літніх жінок, котра повідомила: за чутками, Будинок милосердя фінансуватиметься до березня цього року, а потім стареньких мають перевести до аналогічної установи у м. Миколаєві, що розташована на вулиці Казарського.
– Усім нам дуже б цього не хотілося, – схвильовано розповіла наша співрозмовниця, – адже ми задоволені умовами утримання в нашому закладі. Для нас організовано чудове харчування, затишні умови у приміщеннях та на довколишній території, дбайливе медичне обслуговування тощо. До того ж люди звикли один до одного, тож ми, разом із кваліфікованим персоналом, – немов одна дружна сім’я. Допоможіть нам, дуже просимо!
– Справді, наші працівники отримали повідомлення про скорочення у зв’язку з ліквідацією нашого району та, відповідно, Територіального центру соціального обслуговування Вітовського району, – зазначила директор відділення стаціонарного догляду с. Шевченкове Галина Лістратенко. – Але, наскільки мені відомо, наразі ведуться перемовини з ОТГ району щодо заснування та спільного фінансування нової установи. Тож ми чекаємо відповідного розпорядження щодо подальшої діяльності. Звісно, що наші пацієнти все одно стурбовані, бо вони хочуть тут жити і надалі.
Голова Вітовської районної ради минулого скликання та депутат Миколаївської районної ради вже нинішньої каденції Ігор Матвєєв назвав справою честі зберегти соціальний заклад у селі Шевченкове, адже йдеться про долю людей, та й у минулі роки спрямовувалися значні бюджетні кошти у цей важливий соціальний об’єкт. «Проте я жодного разу не чув про те, що стареньких буцімто планують перевести в якісь інші заклади. Сподіваюсь, ситуація проясниться на найближчій сесії районної ради», – зауважив Ігор Семенович.
Зателефонували ми і голові Вітовської районної державної адміністрації Юрію Дзюбі. Попри те, що наразі райдержадміністрації перебувають у процесі ліквідації, самі посадовці цих установ мають забезпечити процес передачі владних функцій і повноважень «на місця», тобто – до об’єднаних територіальних громад. Юрій Миколайович повідомив, що Будинок милосердя планується передати на баланс Шевченківської громади, а відшкодовувати витрати беруться й інші ОТГ колишнього Вітовського району. «Усе буде, як і раніше, – зазначив чиновник. – Просто раніше місцеві ради виділяли субвенції району, а тепер – одній із ОТГ».
А найбільш розгорнуту інформацію з даного питання редакції надав голова Шевченківської громади Олег Пилипенко:
– Коли стало відомо про ліквідацію районних структур, ми, першими серед сільських ОТГ Миколаївської області, утворили в Шевченковому Центр надання соціальних послуг. Відтоді відбулося декілька нарад голови райдержадміністрації з головами територіальних громад, мешканці яких перебувають у Будинку милосердя села Шевченкового. Ми дійшли згоди, що голови чотирьох ОТГ – Галицинівської, Мішково-Погорілівської, Первомайської та Шевченківської – на рівних правах стануть засновниками комунального закладу зі стаціонарного догляду за старенькими. Відповідно, з цих громад надходитиме субвенція до бюджету Шевченківської ОТГ, й ми опікуватимемось поточними питаннями функціонування закладу. У лютому на сесіях зазначених громад виноситиметься питання щодо співзасновництва даних громад у новому закладі. Гадаю, наприкінці лютого ми розпочнемо процес юридичної реєстрації цієї установи.
За словами Олега Валерійовича, штат працівників Будинку милосердя також має бути збереженим стовідсотково, а це – 15 штатних одиниць. «Ми докладемо всіх зусиль, щоб стаціонарний заклад у с. Шевченковому працював і надалі», – запевнив редакцію Олег Пилипенко.
Висловлюємо надію, що так воно і буде, а означені плани втілюватимуться у життя. Адже процес децентралізації, що натепер триває в країні, не повинен погіршити життя людей, поготів – якось негативно позначитися на долі цих заслужених ветеранів, котрі прожили довге і достойне життя. Доживати віку старенькі мають там, де їм найкомфортніше, і влада всіх рівнів повинна докласти усіх зусиль у цьому напрямку.
Редакція «РП» бере це питання на свій особливий контроль.
Андрій ТЮРІН