Варварівська церква підтримує своїх вірян і молитвами, і продуктами

Протягом всіх п’яти місяців війни в Храмі Святого благовірного князя Михайла Тверського вірні церкви Христової знаходять підтримку і словом, і спільною молитвою, і навіть матеріальною допомогою. Церква знаходиться у мікрорайоні Варварівка біля мосту. Щонеділі настоятель протоієрей Віктор Сулима звершує Літургію, регулярно служаться акафісти. Тож варварівці збираються тут, аби помолитися за кожну людину, за всю нашу державу, попросити милості Божої та захисту для міста Миколаєва.

 

Вже не перший раз настоятель храму знаходить можливість підтримати вірних церкви, а також просто нужденних варварівців продуктами харчування. Так, на днях всі охочі змогли отримати у храмі цю допомогу - в цілому роздали людям 200 кг муки та 200 кг гороху. Попереднього разу Віктор Сулима передав пастві курятину. 

«Коли є можливість допомогти людям, намагаємося це робити», - каже настоятель. 

Слід зазначити, що милосердя завжди було невід'ємною частиною життя православного народу. Починаючи зі святого князя Володимира така традиція зберігалася на нашій землі протягом віків. Яскравий приклад ми бачимо у XIX столітті у житті святої Анастасії Київської, пам'ять якої святкується 28 липня у соборі Київських святих.

Велика княгиня у 1889 року заснувала Покровський монастир, землю для якого викупила за власний кошт.

При монастирі поступово склалася ціла система благодійних закладів, куди входили: безкоштовна аптека та амбулаторія (приймала в день до 500 хворих), жіноча стаціонарна лікарня, відділення для дітей, притулок для невиліковно хворих жінок, дитячий притулок з училищем для дівчаток-сиріт, відділення для заразних хворих, притулок для вдів, бажаючих жити при монастирі, не беручи чернецтва, притулок для сліпих та інвалідів, єдиний у Києві рентгенівський кабінет. В закладах працювали найкращі київські лікарі, зокрема Данило Заболотний. Обов’язки сестер милосердя в цьому монастирі виконували черниці і послушниці. Всіх лікували безкоштовно. (Читати більше... )

Але не хлібом єдиним живе людина. Отець Віктор Сулима нагадує, що особливо у такі страшні часи, які ми переживаємо зараз, ми маємо зміцнити свою віру та у всьому покладатися на Всевишнього. 

«З ним Я в скорбі» - читаємо у псалмі 90. 

Священик особливо підкреслює, що саме для пошуку Отця Небесного люди мають іти до храму. Адже хто шукає, той знаходить. А продукти - це хоча й дуже важливий сьогодні, але все ж таки додаток.  «Шукайте ж найперше Царства Божого і правди Його, і все це вам додасться» (Мф. 6, 33) 

Джерело інформації...