Як у миколаївських навчальних закладах працює система охорони? Як виконуютсья правила безпеки? Ці питання вивчала кореспондент «Урядового кур’єру» Олена Івашко. У Миколаївському муніципальному колегіумі імені В. Чайки дуже добре працює охорона. З корпусу для школярів молодших класів жодну дитину не відпустять додому без батьків. «Охоронець зачиняє ворота і стоїть на вході, — розповіла мати Ірина Чорнишова.
Задоволена ступенем охорони і Світлана, мама учня з гімназії №2. У цьому закладі, крім служби охорони в самому приміщенні, під час перерв охороняють й головні ворота. У школі є камери відеоспостереження. Ніхто чужий до гімназії не зайде. А в деяких закладах до шкільних приміщень забороняють заходити навіть батькам. Вони чекають на дітей на вулиці.
Марія Балабанова, донька якої навчається у другому класі звичайної миколаївської школи №54, підтверджує, що дітей без заяви батьків додому не відпускають, а учні молодших класів чекають на батьків разом з учителями. Проте крім тітоньки на вахті, охорони в школі немає. Лише один охоронець дбає про безпеку в школі №53, що в спальному районі міста. Але суворий дядечко не викликає нарікань батьків, уважно стежить, щоб дорослі у заклад не потрапляли. А ще територію цієї школи охороняє улюбленець дітей собака Чорнушка. Кілька років тому чималий пришкільний простір уподобали зграї безпритульних собак, що спричинило побоювання батьків. Чорнушка всіх розігнав і на крок не підпускає чужинців на свою територію. Звісно ж, діти й батьки підгодовують свого чотирилапого охоронця.
Безпритульні собаки вже давно оселилися не території Миколаївського ліцею спортивного профілю, який розташований разом з вищим училищем фізичної культури. Викладач ліцею Тамара нарахувала там 38 собак і понад десяток цуценят. На жаль, бувало, вони нападали на дітей і дорослих саме на цій території. Колись від тварин страждали жителі мікрорайону Намив, де розташована гімназія №4. Саме на території цього закладу оселилися безпритульні собаки. Нині їх майже немає, але територія гімназії — справжній прохідний двір, який ніхто не охороняє. Нема охорони і в самому закладі.
Про справжні жахи з недотриманням правил безпеки розповіла мама учня престижного в Миколаєві морського ліцею Олеся Левченко. Вона б’є на сполох із приводу незадовільного стану старовинної будівлі, де навчаються ліцеїсти, і переконана, що винуватець цього неподобства — керівництво закладу.
«Найбільше непокоїть стан протипожежної безпеки, — зазначає Олеся Левченко. — Пожежної сигналізації в корпусах немає. Горища захаращені, дах затікає в обох корпусах, що спричиняє грибок; періодично замикає проводка, у класах вона незаізольована; нема запасних аварійних виходів або вони захаращені; не вистачає вогнегасників».
На всі ці претензії керівництво ліцею відповідає, що немає грошей, і пропонує батькам зробити протипожежну сигналізацію та проводку самостійно як подарунок ліцею. Та батьки і так здають на потреби закладу по 4 тисячі гривень на рік. На запитання, куди йдуть батьківські кошти, керівництво мовчить.
Отже, питаннями безпеки перебування дітей в миколаївських загальноосвітніх закладах опікуються батьки й сумлінні керівники. Якщо дбають про безпеку, там і результат гарний.