Різдвяний піст завжди розпочинається 28 листопада за новим стилем після дня пам’яті святого апостола Филипа, (27 листопада). Тому Різдвяний піст інколи називають Филиповим. А закінчується - 7 січня після вранішньої Божественної літургії. Цей піст не строгий. Не можна їсти продукти тваринного походження: м'ясні, молочні, яйця.
Є й більш строга форма посту: рибу не їдять з понеділка по п’ятницю, вона вживається лише в суботу та неділю. Ступінь стриманості у їжі кожен вибирає для себе сам. Бажано лише порадитись про це із своїм духівником, або священиком, котрому ви довіряєте.
Різдвяний піст ділиться на дві половини. Одна із них (більша за часом) триває із 28 листопада по 1 січня і проходить вищевказаним чином. З першого січня до самого свята Різдва Христового піст посилюється. Будь-яка їжа тваринного походження (навіть риба) не вживається. Тільки продукти рослинного походження з олією.
Найбільш строгий піст випадає на 6 січня. Цей день називається церковною мовою Навечір’ям Різдва Христового. Як правило, у цей день їжа і, навіть вода, інші напої, не вживаються, як у народі кажуть, до першої зорі. Ця традиція бере початок у храмовому православному богослужінні. За церковним пісна їжа вживаються по закінченню різдвяного вечірнього богослужіння у храмі. Тоді із алтаря виноситься підсвічник із запаленою свічкою, котра символізує собою, що зійшла зірка над Віфлеємською печерою, де рождається Спаситель. Після вечірні можна поїсти кутю, або інших рослинних страв. А на ранок піти до храму, щоб достойно зустріти Світле Різдво Христове – друге по значенню православне свято після Пасхи. При сильній хворобі, або неможливості витримати піст 6 січня, можна вжити трохи їжі, наприклад, випити чаю або води із хлібом.
Ікона на місці Народження Господа нашого Іісуса Христа. Віфлеєм. 2016 р.
Дорогі браття і сестри, хочеться звернути вашу увагу, що для православного християнина на Різдвяний піст припадають дві хитрі спокуси. Перша із них – Новий рік. Це арифметичне свято. Своєрідний підсумок життя за певний період. Звичайно, його можна святкувати, але помірковано. Можна зустрічати це свято, але не по-язичницькому (упиваючись і об'їдаючись, роблячи інші гріхи), а по-православному. Подякувати Богові за прожитий рік, попросити Його благословення на рік наступний. Можна посидіти і у колі сім’ї, приготувати пісну їжу (шубу, пісне «олів’є», інші рибні та рослинні страви), відсвяткувати, але не зловживати алкоголем, бо в ньому є блуд, як сказав святий первоверховний апостол Павел. Уникати танців та інших надмірних у піст розваг. Тим більше, що нині Новий рік припадає на неділю. Тому можна піти до храму на богослужіння та подякувати Господу за минулий рік і попросити благословення і милості Божої на наступний.
І, головне, пам’ятати напередодні Нового року, що ми не «мавпи», і не «півні», і не «кози», як деякі кажуть, дізнавшись про китайський календар. Ми – люди. Ми – православні християни, образ і подоба Божа.
Доля всього світу і безсмертної душі кожної людини залежить від Пресвятої Трійці. Схема китайського зодіаку це заперечує, і є помилковою. Тому не треба звертати уваги і витрачати дорогоцінний час на різні язичницькі вигадки. Вони тільки заважають виконувати спасительні заповіді Всемилостивого Творця.
Не можна вірити у зодіакальний астрологічний гороскоп, що начебто мертві брили каменю, котрі літають у космосі, мають над нами якусь владу. Не потрібно тримати у себе вдома гороскопи і календарі із ними. А якщо це сталося, і людина читала його, чи тримала вдома, чи вірила йому, у тому треба сповідатися у храмі Божому перед православним священиком.
Адже ми повинні поклонятися тільки істинному Богу – Отцю, і Сину, і Святому Духу. І Йому одному служити. Не прикликайте на себе гнів Господній боговідступництвом- суєтною вірою у язичництво східне та астрологію, навпаки прикликайте на себе благодать Божу вірою у Христа-Спасителя.
Срібна зірка позначає місце, де народився Спаситель людства. Віфлеєм. 2016 р.
Інша суспільна спокуса – це так звана «вечеря». Ця традиція, мабуть, виникла на теренах Радянського Союзу, коли людям забороняли святкувати Різдво Христове у храмах, і вони таємно увечері, як могли, святкували його вдома або у гостях. Але з часом ця традиція переросла у якесь напів'язичницьке гуляння із зловживанням алкоголем і переїданням, де серед дванадцяти страв – і ковбаса, і шашлик, і інші м'ясні страви.
Сумний результат «вечері» – напівпорожні храми на свято Різдва Христового. І таким чином, свято проходить майже мимо них. Це все дуже-дуже сумно…Не кажучи вже про те, що це великий гріх – недостойно зустріти свято Різдва Христового.
День 6 січня найкраще провести у храмі, заглиблюючись у молитви, котрі відкривають нам велику Тайну Різдва Христового – цього початку спасіння Богом людства. А 7-го січня треба обов’язково бути на Літургії, щоб достойно зустріти Христа, Котрий рождається для нас, щоб поєднати нас із Собою і зцілити від гріха, смерті, звільнити від диявола. А вже потім після богослужіння можна розговітися. Адже час із 7 січня по 18 січня – це одне безперервне свято без посту, котре називається «святки». І тут вже можна і у гості ходити, і «вечерю» носити, відвідуючи своїх хрещених батьків (що саме по собі є гарною традицією), і обов’язково колядувати, несучи у оселі православних християн звістку про Христа Рожденного!
Бажаю усім нам, дорогі браття і сестри, щоб ми у період Різдвяного посту частіше відвідували Божі храми, творили заповіді Божі, добрі діла милосердя, посилили молитву, посповідалися, причастилися Тіла і Крові Христових, очистили душу і тіло, щоб гідно зустріти Бога, Який народжується у світ для нашого спасіння.
Ієрей Андрій Чиженко
Стаття із газети "Голос Православ'я" (номер за грудень 2016 року).