Через декілька місяців виповниться 300 років з дня народження нашого великого співвітчизника - преподобного Паісія (Величковського). З цієї нагоди пропонуємо читачам декілька цікавих фактів з його біографії. + Майбутній святий народився в багатодітній сім'ї, в якій вже було 10 дітей, і при народженні в таїнстві хрещення отримав ім’я Петро.
+ Мати юнака не хотіла, щоб той став монахом, і щоденно про це молилася до Божої Матері. Одного разу їй з’явився Ангел, який сказав, що Петро стане монахом з волі Господньої, а сама вона також повинна піти в монастир і прийняти монашество, щоб стати прикладом для батьків, які люблять своїх дітей більше, ніж Бога. Згодом вона прийняла постриг з ім'ям Іуліанія.
+ Преподобний жив у неспокійний час, насичений релігійними та військовими конфліктами. Так, після захоплення Медведівського монастиря уніатами йому довелося перейти до Києва, де працював у друкарні Києво-Печерської лаври. Під час життя на Афоні у зв'язку з військовими діями, в які були залучені й грецькі ченці Афона, вирішив піти разом зі своєю братією до Молдови.
+ Преподобний Іона Київський (в схимі Петро) після життя під керівництвом преподобного Серафима Саровського отримав від останнього пророцтво, що він в майбутньому буде учнем трьох духовних чад преподобного Паісія Величковського. Перші оптинські старці: преподобний Лев (Леонід), Макарій, Мойсей – безпосередні учні преподобного Паїсія.
+ Його переклади святоотецьких творінь з грецької, що довгий час були єдиними в нашій духовній літературі, читалися скрізь. Він видав: твори преподобного Ісаака Сіріна, преподобного Феодора Студита, преподобного Варсонофія, святителя Григорія Паламу, преподобного Максима Сповідника, «Восторгнуті колоси» – збірку творінь святителя Іоанна Златоустого та багато іншого. Найголовнішою працею преподобного Паісія стало видання «Добротолюбіє» – збірки духовних текстів православних аскетів IV – XV сторіч. Ця книга мала великий вплив не тільке на церковне, але й на культурне життя нашої Батьківщини. Наприклад “Добротолюбіє” стало однією з настільних книг для Гоголя.
Мощі преподобного Паісія у Нямецькому монастирі.
Добротолюбіє, Том II.
Преподобний Єфрем Сірін. УРОКИ ПРО ПОКАЯННЯ
34. Покаяння - поле яке завжди обробляється. Воно – рясно плодоносне дерево, що всякими способами приносить Богу доблесні плоди. Воно – дерево життя, що воскрешає мертвих гріхами. Когось гріх губить, тих воно відтворює до Божої слави. Воно - духовна лихва; бо жне, чого не сіяло, і бере, чого не давало.
35. Добрі творці покаянням удобрили Божу ниву, через нього збагатили Церкву, їм наповнили Божі житниці. Через нього земля стала небом, бо наповнилася Святими – цими земними Ангелами. Вихваляються добрі служителі, які покаянням у багато разів помножили посіяне.
36. Ворог переконує скоїти гріх, а покаяння готове прийняти грішника. Ворог ... тягне у відчай, а це обіцяє надію порятунку. Гріх зневажає совість, а покаяння відновлює її силу.
37...покаяння, як добрий лікар, знімаючи з душі імлу ... показує їй світло Божої доброти. Диявол не дає нечестивим одуматися, представляючи їм суворість покаяння. А покаяння, бачачи хитрість його, підходить з ласкою і каже: «Згадайте тільки Бога, – і я буду працювати за вас. Пригадайте Його милосердя, і я клопотатиму за вас із зітханнями. Злегка зітхніть, грішники, в сокрушенні, і я зроблю вас Божими слугами.
Нямецький монастир.
Джерело інформації...