Де і коли народився святитель Лука нам невідомо. Відомо що він був з пострижеників Печерських і у 1089 році був хіротонісаний на єпископа міста Білгород (нині - с. Білгородка Київської області). Про святого як печерянина пише єпископ Симон у посланні до Полікарпа. Вперше імя святителя згадується в літописі під 1088 роком.
У Софійському соборі знайдено написи, що розповідають про преставлення святителя: «Месяца августа в 22 день умре раб божий Лука, епископ блаженный Белгородский». З цього ми можемо зробити висновок, що святитель спочив у 1090 році, бо, як відомо, перенесення мощей преподобного Феодосія відбулося на престольне свято Успіння (14 серпня за ст.ст) 1091 року, тобто раніше від 22 серпня (за ст.ст.). Слово «блаженний» вказує на шанування святителя як угодника Божого. Ще одним підтвердженням цієї дати є й те, що у 1092 році на Білгородській кафедрі згадується вже його наступник єпископ Миколай. На жаль, більше нічого про єпископа Луку невідомо.
Пам'ять святителя була установлена в Соборі Київських святих 28 липня.
25 вересня 2018 року Священний Синод Української Православної Церкви (Журнал № 29) ухвалив рішення встановити день пам’яті святителя Луки, єпископа Білогородського, у день його блаженної кончини — 4 вересня.
Також Синод затвердив іконописне зображення святого та доручив календарній комісії внести відповідні зміни до Церковного календаря Української Православної Церкви.
Джерело інформації...