29.10.2023 Неділя 21-ша після П’ятидесятниці

Ревно охороняючи монастирські ворота, він цілком дослухався рухів свого серця. Через його дбайливість ніякий ворог не входив до святої обителі, тим більше не входила в його серце ніяка суєтна думка або пристрасть. Від воріт земних він звертав душевне своє око до брам небесних, до Царства Божого, думаючи про те, як увійти в нього. Щоб увійти в небо, необхідно стяжати найтісніше єднання з Господом, Який сказав: «Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться» (Ін. 10:9). Це Божественне спілкування з Христом мав преподобний Лонгин. Благодать Божа, суща в ньому, виявлялася різними даруваннями і діями духовними. Преподобний отець являв в собі дар прозорливості; бо духовним своїм оком бачив справи і думки тих, що входять у святу обитель і виходять з неї. Схвалюючи доброчесних в їхніх добрих справах, він будив в них ревність до доброчесного життя.

А викриваючи грішників в їх гріхах і погрожуючи їм судом Божим за невиправлення, він приводив їх до покаяння. У глибокій старості він переселився до Господа.

У поясненнях до карти Дальніх печер 1638 року читаємо: «Лежать реліквії святого монаха Лонгина». У 1661 і 1703 роках подвижник згаданий як «Логвин», а на більш пізній карті, імовірно 1744 року, «преп. Логвин, воротар Печерський».

Видане владикою Модестом старовинне монастирське рукописне сказання говорить: «Преподобний Лонгин, отець великої святості і послуху, був в монастирі воротарем. Він також мав від Господа дар прозрівати людські помисли: хто з якими йшов до монастиря і з монастиря».

Окремо пам’ять преподобного Лонгина святкується 29 (16 за ст. ст.) жовтня, в день святого Лонгина сотника.

Джерело інформації...