24 липня, у день пам'яті святої рівноапостольної княгині Ольги, митрополит Миколаївський та Очаківський Питирим відслужив святкову Божественну літургію у Свято-Ольгинському храмі м. Нова Одеса. Правлячому архієрею співслужили секретар єпархії протоієрей Петро Струкало, настоятель парафії протоієрей Євген Ушкалов і духовенство єпархії. За старанні труди у славу Святої Церкви архіпастир удостоїв протоієрея Стефана Наклюцького право носіння наперсного хреста з прикрасами.
Джерело інформації...
У рік 6463 (955) вирушила Ольга в Греки і прибула до Цесарограда. А був тоді цесарем Костянтин, син Леонтів. І, побачивши її, гарну з лиця і вельми тямущу, здивувався цесар розумові її і розмовляв з нею, сказавши їй: «Достойна ти єси цесарствувати в городі сьому з нами». Вона ж, зрозумівши [його річ], мовила до цесаря: «Я поганинка єсмь. А якщо ти хочеш мене охрестити, то охрести мене сам. Якщо ні — то я не охрещуся». І охрестив її цесар з патріархом [Полієвктом].
Просвітившись же, радувалась вона душею і тілом. І поучив її патріарх про віру [християнську], і мовив їй, що благословенна вона в князях, бо полюбила світло, а тьму облишила. Також він пророкував, що княгиню благословлятимуть навіть в останньому поколінні нащадків її. І дав він їй заповіді про церковний устав, і про молитву, і про піст, і про милостиню, і про додержання тіла в чистоті. А вона, схиливши голову, стояла, слухаючи поучення, вбирала [його], як губка, і, поклонившись патріархові, говорила: «Молитвами твоїми, владико, хай убережена буду я од сіті вражої». І було наречено її в хрещенні ім’ям Олена, як ото й колишню цесарицю, матір великого Костянтина. І благословив її патріарх, і відпустив її.
А по охрещенні призвав її цесар і сказав їй: «Я хочу взяти тебе за жону». Вона тоді мовила: «Як ти мене хочеш узяти, коли охрестив мене сам і назвав мене дочкою? Адже в християнах нема такого закону — ти ж сам знаєш». І сказав цесар: «Перехитрила ти мене єси, Ольго». І дав він їй дари многі — золото, і серебро, і паволоки, і начиння різного, і відпустив її, назвавши її дочкою своєю.
Вона ж, збираючись додому, прийшла до патріарха, благословення просячи для роду [свого], і сказала йому: «Люди мої — погани і син мій, — хай би уберіг мене Бог од усякого зла». І мовив патріарх: «Чадо вірнеє! Ти в Христа охрестилася єси і в Христа втілилася. І Христос убереже тебе, як ото уберіг Єноха в найдавніші покоління, потім Ноя в ковчезі, Авраама од Авімелеха, Лота од содомлян, Мойсея од фараона, Давида од Саула, трьох отроків од [смерті в] печі, Даниїла од звірів, — так і тебе він ізбавить од врага і сітей його». І благословив її патріарх, і пішла вона з миром у землю свою, і прибула до Києва.
У тексті використано переклад «Повісті минулих літ» Леоніда Махновеця на сучасну мову.
Також пропонуємо звернути увагу на слово про святу княгиню Ольгу. Автор - Святитель Іоанн Шанхайський і Сан-Франциський чудотворець