На Почаївській горі преподобний Іов провів 50 років свого земного життя, тут зростала його слава. То був мудрий, небаченої сили і волі муж. Людина, яка все своє життя поклала на олтар служіння Богу і прославила Волинську землю своїми подвигами віри і благочестя. Родом Преподобний з Покуття, що на Івано-Франківщині.
Святе тіло Преподобного було поховане в саду на монастирському цвинтарі. Згодом над могилою почало з’являтися сяйво. А у 1659 році преподобний Іов тричі явився у сні тодішньому Київському митрополиту Діонісію Балабану, повеліваючи відкрити його тіло. Митрополит Діонісій з архімандритом Феофаном і братією монастиря 10 вересня того ж року відкрили гроб Преподобного. Найдені святі мощі були нетлінними і сповнені благоухання. Їх перенесли на гору і поставили у храмі Пресвятої Тройці на поклоніння (нині на тому місці височить Свято-Успенський собор). У 1870 році святі мощі були перенесені в кам’яний грот Печерної церкви, де і почивають донині.
Чудесні зцілення людей, одержимих різними хворобами, під час обрітення мощей так і донині – все те було, є і буде явним для тих, хто з вірою і надією приходить до великого молитвеника гори Почаївської.
У 1902 році священноархімандрит Святої Лаври Антоній Храповицький встановив празник відкриття мощей преподобного Іова 10 вересня з обнесенням раки з мощами навколо Успенського собору у день свята і з всенощним богослужінням напередодні. Той день ввійшов в історію обителі і започаткував велике прославлення угодника Божого.
А нинішній ігумен запровадив хресний хід з мощами преподобного Іова навколо Лаври. Братія монастиря, священство, вихованці місцевої семінарії, почаївчани й приїжджі з молитвою й духовними піснеспівами неспішно йдуть за ракою з мощами Преподобного. Возглавляє процесію сам митрополит Володимир.
Дивне житіє твоє, преподобнє отче Іове, багатьох ти в Православіє привів, єресь викорінюючи, благочестя чудесами утверджуючи.
Джерело інформації...