Дуже полюбляє наш народ свято Покрови Пресвятої Богородиці, під час якого згадується подія, описана в житії святого Андрія Юродивого: Коли відбувалося всенічне бдіння у Влахернах, вирушив туди й блаженний Андрій… Був там також юнак Єпіфаній. Вночі, під час молитви, вони побачили, як по небу йде Пресвята Богородиця.
Богородиця, схиливши Свої коліна, довго молилася, просячи за людей, що стоять навколо. І, коли Вона закінчила молитву, зняла з Себе мафорій, і, взявши його Своїми пречистими руками, розпростерла над усіма, хто стоїть у храмі. І протягом довгого часу бачили Андрій та Єпіфаній покров Богородиці, який був над народом і випромінював Славу Божу.
Шанування цього свята часто виходить за рамки одного дня, як ми це бачимо на прикладі Свято-Симеонівської парафії м. Миколаєва.
16 жовтня, після недільної Літургії діти привітали всіх віршами зі святом Покрова Пресвятої Богородиці, примножуючи радість святкування воскресіння Господа, яке згадує Свята Церква кожної неділі.
Також слід зазначити, що свято Покрови Пресвятої Богородиці завжди було днем запорозького козацтва, до якого приймали лише православних. Головна січова церква завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному козацькому курені. Зображували її й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи. Також і південь України тісно пов'язаний з історією козацтва. Зокрема останній кошовий отаман святий праведний Петро Калнишевський у 1770 році бував біля Очакова, воював на території сучасної Одеси. Під час цього походу було звільнено близько 5000 полонених християн. Існують свідчення що у день святих Петра і Павла його табір стояв на березі Тилигульського лиману. 12 липня 2016 р., у День Ангела святого отамана, на цьому місці було відкрито пам'ятний знак на честь Петра Калнишевського
Тому не дивно що 16 жовтня на території Свято-Симеонівської парафії були проведені "Козацькі розваги".
До свята були залучені батьки вихованців дитячої недільної школи. Вони разом із дітьми проходили весь маршрут. Їх не злякала навіть спортивна естафета, де прийшлося і лопатою працювати, і через сходи перелазити, і по канату підніматися, і через перешкоди стрибати, і все це на швидкість.
Також участь прийняла викладач недільної школи Свято-Успенської парафії Тетяна Василюк зустрічаючи учасників у курені "Кмітливий". Де команди змогли закріпити отримані знання з історії козацтва.
У куріні "Гетьман" Дмитро Попов захопливо занурив дітей та дорослих в історію козацтва, з цікавими прикладами та питаннями на які команди намагалися самі знаходити відповіді,наче вони саме зараз знаходяться на Січі. Наприклад про те, яким чином охочі вступити до козацтва засвідчували свою відданість православ’ю. А також багато інших цікавих фактів, зокрема: Якого року і ким була заснована перша Запорізька Січ; хто такі джура, хорунжий і бунчужний; що таке сагайдак і куліш.
Дівчата з кліросу Свято-Сімеонівського собору, регент Олена Панкова та Марина Павлюк додали гармонії куреню «Музики». З ними діти та дорослі вивчили та заспівали козацькі пісні.
В курені «Козацькі скарби» Олена Соболева допомогла збагатитися прислів’ями та приказками про козаків: "Маленька праця краща за велике безділля", "Береженого Бог береже, а козака шабля стереже", "Одної смерті не минеш, а, другої не буде!, "Що посієш, те пожнеш", "Терпи, козаче - отаманом будеш" тощо.
Майстриня Наталя Крищенко в курені «Майстрів» навчила робити з паперу папаху. Всі учасники команди мали на фініш прийти в папахах.
Самий смачний курінь Олени Стрельнюк - кулінарні змагання. Тут було розпочато командами приготування козацького кулішу. Учасники самі розпалювали багаття, почистили та нарізали картоплю, моркву, цибулю та капусту. Лише після цього вони могли вирушити в пошуках наступних куреней.
Тут же був фініш та КОЗАЦЬКА РАДА. Коли всі команди фінішували, кожна заспівала свою пісню в папахах. Та поки всі смакували куліш, були підраховані підсумки гри КОЗАЦЬКИ РОЗВАГИ.
Всім участникам було вручено дипломи протоієреєм Валерієм Голубом та Інгою Поповою. Отець Валерії в своєму слові всіх привітав і подякував всім за участь. За те, що не дивлячись на такий важких час, всі знайшли сили і прийняли участь у змаганнях. «…Дай Боже, щоб ми могли такі заходи проводити і надалі. Щоб повернулися ті хто виїхали.Та щоб до нас знов могли приєднатися інші недільні школи, як в минулому році…Нехай Пречиста Богородиця допомагає та покриє всіх Своїм Покровом»
***
Варто зауважити, що свято Покрову Пресвятої Богородиці пакі і пакі засвідчує нам, що Цариця Небесна після свого Успіння не залишила нас. Тому доречно буде завершити нашу статтю словами святих з цього приводу.
Святитель Димитрій (Туптало):
В останні тяжкі часи, коли, з примноженням гріхів наших, збільшилися наші біди по слову святого апостола Павла: біди від розбійників, біди від родичів, біди від народів, біди в містах... (2 Кор. 11, 26), коли по слову Самого Господа повстає народ на народ, і царство на царство, і наступають глади, мори (Мф. 24, 7), коли тіснять нас війна та смертоносні рани, Пречиста і Преблагословенна Діва Марія, Мати Господня, подає нам на захист Свій покров, щоб звільнити нас від усяких лих, щоб захистити нас від епідемій, воєн і ран і зберегти нас від усякого зла під Своїм покровом.
Святитель Інокентій Херсонський:
«Марія, подібно до Божественного Сина Її, не утримується узами смерті; тіло Її й у гробі не бачить тління, і після трьох днів переноситься, одухотворене, зі славою на небо».
СЛАВА БОГУ ЗА ВСЕ!
Джерело інформації...