14 серпня, у Неділю 9-ту після П’ятидесятниці, свято Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього та день пам’яті святих мучеників Маккавеїв, митрополит Миколаївський та Очаківський Питирим звершив Божественну літургію і молебен у кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці. Архіпастирю співслужили секретар єпархії протоієрей Петро Струкало і духовенство храму.
Після Літургії Правлячий архієрей звершив освячення меду і трав. Вірян окропили святою водою.
Джерело інформації...
Маккавеї — старозаповітні мученики, відомий своїм благочестям давній юдейський рід. Сім святих мучеників Маккавеїв: Авим, Антонін, Гурій, Єлеазар, Евсевон, Адим і Маркелл, а також їх мати Соломонія і вчитель Єлеазар постраждали в 166 році до н. е. від сирійського царя Антіоха Епіфана. Коли в Ізраїлі вже вкотре запанували язичницькі звичаї, вони своєю кров’ю довели відданість монотеїзму – вшануванню Єдиного Бога.
У ІІ столітті до Різдва Христового єврейський народ, а особливо його очільники, черговий раз підпали під чари масової культури, якою на той час була культура грецька. Скрізь вводилися грецькі звичаї: театр, олімпійські ігри, присвячені еллінським богам, і, звісно ж, релігія, а саме – язичництво. Тодішній юдейський володар — сирійський цар — навіть взяв собі грецьке ім’я – Антіох Єпіфан, і почав привчати народ до еллінського ідолопоклонства, пішовши на таке зухвале кощунство, як встановлення в Єрусалимському храмі статуї Зевса.
Дев’яностолітній старець — законовчитель Єлеазар, який за прихильність до Мойсеєвого закону був судимий, з твердістю пішов на муки і помер в Єрусалимі. Таку ж мужність показали учні святого Єлеазара: сім братів Маккавеїв та їхня матір Соломонія. Вони, безстрашно визнавши себе послідовниками Бога Істинного, відмовилися принести жертву язичницьким богам.
Старший з хлопчиків, що давав першим відповідь цареві від імені всіх семи братів, був підданий жахливим катуванням на очах у інших братів і їх матері; інші п’ять братів один за іншим зазнали тієї ж муки. Залишився сьомий брат, наймолодший. Антіох запропонував святій Соломонії схилити його до зречення, щоб їй залишився хоч останній син, але мужня мати зміцнювала і його в сповіданні Істинного Бога. Хлопчик так само твердо переніс муки, як і його старші брати. Після смерті всіх дітей свята Соломонія, стоячи над їхніми тілами, здійняла руки з вдячною молитвою Богу і померла. Їхній подвиг звершився в 166 році до Різдва Христового.
Подвиг святих семи братів Маккавеїв надихнув священика Маттафію і його синів, які підняли повстання проти Антіоха Єпіфана, що тривало з 166 по 160 р. до н. е., і, здобувши перемогу, очистили Єрусалимський храм від ідолів.