13 липня, у день пам'яті Горбанівської ікони Божої Матері, митрополит Миколаївський і Очаківський і єпископ Новобузький Варнава відвідали Свято-Вознесенський храм у селі Стеблів Корсунь-Шевченківського району, яке є рідним селом видатного українського письменника, громадського діяча Івана Нечуя-Левицького. Архіпастирі піднесли заупокійні молитви біля могил батька і діда письменника - священників Семена та Стефана.
ГОРБАНІВСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Образ був знайдений на початку XVIII століття (за іншими джерелами, в першій половині ХVII століття) в лісистій незаселеній місцевості на околиці Полтави. Там жив тільки козак Горбань, від прізвища якого з часом село і отримало свою назву. Поселившись там, козак господарював і мав пасіку. Одного разу, коли він косив траву, його коса раптом переломилася. Бажаючи дізнатися причину, він нахилився і побачив у траві ікону Божої Матері. Козак зауважив, що лезо коси поранило лик Пречистої під Її правим оком, з якого потекла сльоза (до речі, слід від удару і сльозу досі чітко видно на іконі). Краї ікони були обрізані, це наводило на думку, що вона була знівечена чиєюсь злочинницькій рукою.
Дивна подія потрясло козака до глибини душі, викликало гарячі сльози і полум’яні молитви. Горбань відніс образ додому і повідомив про те, що трапилося місцевому духовному начальству.
За типом іконописного зображенням Горбанівська ікона виявилася списком Корсунської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці.
На пожертви віруючих і турботами священика Євтихія Павловського в 1818 році був побудований кам’яний храм на честь Горбанівської ікони Божої Матері, а сама ікона прикрашена коштовностями. Неподалік від храму відкрилося цілюще джерело, яке існує і понині. Побожні полтавчани кілька років тому відновили над джерелом невелику капличку. Чудеса і зцілення від ікони ретельно перевірялися і записувалися в церковну книгу.
З середини XIX до першої половини XX століття щорічно відбувалися Хресні ходи з Горбанівської іконою. Святиня в супроводі духовенства, правителів міста, тисяч полтавчан урочисто переносилася з Горбаневської церкви в головний храм Полтави. У тридцятих роках ХХ століття Горбанівский храм був стертий з лиця землі. З тих пір Хресні ходи відбувалися в межах міста.
З самого початку свого явища чудотворний образ шанобливо оберігався, був прикрашений дорогоцінним срібно-позолоченою ризою. У радянські часи ікону довелося ховати. Потім образ знаходився: спочатку в Макаріївської церкви, а з 1949 по 1962 рік – в Спасо-Преображенському соборі, який був розташований на вул. Чапаєва. З 1962 року (після руйнування собору) і донині чудотворний образ перебуває в Свято-Макаріївському кафедральному соборі м Полтави.
Перед Горбаневської іконою тисячі вірних підносять свої молитви до Пресвятої Богородиці, яка називається в церковних співах “Заступницею і Похвалою землі нашої Полтавської”.
Джерело інформації...